Сайт учителя географії

Тема: Національний та етнічний склад населення України

Мета: дати характеристику особливостей національного складу населення України; пояснити причини строкатого національного складу населення країни; продовжити формування навичок роботи з картами атласу та секторними і стовпчиковими діаграмами; виховувати повагу до представників інших народів, що проживають в Україні, зміцнювати внутрішню самосвідомість, гордість за належність до української нації, почуття національної гідності.

 Тип уроку: засвоєння нових знань

 Обладнання: карта «Етнічний склад населення», атласи, презентація з теми.

Хід уроку.

1. Організація навчальної діяльності.

ІI. Мотивація навчальної діяльності.

Проблемне запитання. Чи потрібні соціально-економічній географії

знання про національний склад населення? (Знання особливостей мови, побуту, традицій народів допомагатимуть правильно використовувати робочу силу для ефективної роботи  господарства, уникнути міжнаціональних конфліктів).

III. Актуалізація опорних знань.

      Пригадайте з уроків історії поняття «етнос», «нація», «народність», «народ», «національність».

IV.Вивчення нового матеріалу.

1. Поняття про етнос. Нація як вища форма етносу

    Сучасна Україна — багатонаціональна держава, де прожи­вають більше 100 націй та народностей. Усі вони складають український народ. Вивченням культури, побуту, походження та розселення на­родів займається етнографія (грец. ethnos — «народ», grapho — «пишу»).В етнографії прийнято виділяти три стадії формування етносу: плем’я, народність, нація.

Етнос — це група людей, яка історично склалася на певній території і характеризується спільністю мови, культури, побуту, звичаїв, традицій, способу життя та самосвідомістю (тобто осо­бистим відчуттям «національної ідентичності», колективним усвідомленням своєї єдності та відмінності від інших). Першою формою етносу, що сформувалося на основі кровної спорідненості осіб, було плем’я. З часом  племена об’єднувалися в народності за територіальною спільністю проживання. Згодом такі спільні риси, як мова, культура, єдність тери­торії, набувають стійкого характеру, народність перетворюється на націю.

Нація — це вища форма етносу. Приналежність людей до певної нації або народності отримала назву «національ­ність».

    Сім’їякої національності переважають у вашому класі?

    Чи є у вашому класі сім’ї,батьки  яких різних національностей?

    Які результати мали б соціальні опитування в Закарпатті? Донецькій області?

    Який висновок ви б зробили?

2.Формування української нації

     Україна має унікальне географічне положення, тому здавна разом з корінним етносом — українцями — тут жили представ­ники інших народів. Вони створювали матеріальні багатства: будували міста, розорювали цілинні землі, втілювали в життя наукові проекти.

    Українці є дуже давнім народом. Знахідки археологів біля с. Королеве Закарпатської області свідчать, що окремі території України були заселені вже 600 тис. років тому

    Існує кілька версій походження українців.

    Досить поширеною є теорія, що  український етнос пішов від племен трипільської культури, які населяли територію басейнів Дністра, Пруту та  Південного Бугу (3,5—2,0 тис. років до н. е.).

    Існує і слов'янська теорія, згідно з якою предками українців є ранні слов'яни, що проживали у середньому Дунаї.

    Донедавна, загальноприйнятою була теорія походження українців від давньоруської народності за часів  Київської Русі.

     Отже, українці — корінне населення нашої держави, одна з найбільших націй світу

     Українці — це одна зі східних гілок слов’янських наро­дів. Українці мають багату матеріальну і духовну культуру. Мелодійна і виразна мова, що успадкувала всі особливості давньослов’янської, розвинулась і вдосконалилася протягом сторіч, українська писемність сформувалася на базі кирилиці. У духовній культурі українського народу провідне місце на­лежить звичаям, обрядам, народній творчості, мистецтву, що своїми коренями сягають давніх часів. Значну роль у житті українців відіграє релігія. Виникнення Київської Русі привело до прийняття українцями християнства, яке й нині залишається найбільш поширеною релігією. Ментальність українців характе­ризується відсутністю агресивності (ніколи не зазіхали на землі інших народів), терпимістю до інших народів, працьовитістю, акуратністю, почуттям гумору.

3.Національний склад населення

Національний склад — співвідношення кількості осіб різних національностей, які проживають на території країни.

Завдання. За матеріалами таблиці 

Яку частку в національному складі населення України за­ймає корінна нація? Як розміщені українці по території України?

Які зміни відбулися в національному складі населення за останнє століття? Частка яких народів збільшилася? зменшилася?

Національний склад населення України

Нині українці за чисельністю переважають в усіх областях республіки (за винятком Автономної Республіки Крим). Понад 90% всього населення становлять українці — у Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Вінницькій, Хмельницькій, Київській, Черкаській та Чернігівській областях. Це найбільший регіон компактного проживання українців. Другий регіон, де частка українців складає від 75 до 90%, формують Житомирська, Закарпатська, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Сумська, Херсонська області. В областях Донбасу та Придніпров'я, а також у Харківській, Одеській та Чернівецькій областях частка українців знаходиться в діапазоні від 50 до 70%.

Завдання. Дайте відповіді на питання за матеріалами карток (робота в групах)

Картка 1

Росіяни

Другою за кількістю населення національною групою є росіяни, які становлять понад 17 % населення. Росіяни разом з українцями в попередні століття освоювали східні і південно-східні райони країни. Наприкінці XVII ст. чверть жителів Слобожанщини були росіяни. У XX ст., в роки проведення політики індустріалізації в СРСР та в повоєнний росіянами період, коли високими темпами будувалися заводи, фабрики і шахти, виникла велика потреба в робочій силі. Вона реалізовувалася в основному за рахунок російського населення, тому за 1930–1959 рр. кількість росіян в Україні зросла у 2,1 разу (а українців майже не змінилася). Основними районами розміщення росіян є: південь України — Одеська (27 %), Запорізька (32 %) області, Крим (67 %); східні області: Дніпропетровська (24 %), Харківська (33 %), Луганська (45 %), Донецька (44 %); місто Київ (21 %).Яку частину населення України становлять росіяни? Які історичні процеси сприяли збільшенню кількості росіян? У яких районах проживає багато росіян?

Картка 2

Євреї

У роки між Першою і Другою світовими війнами на території України проживало близько 3 млн. євреїв. Ще урядом царської Росії було організовано так звані смуги осілості євреїв. Це райони Правобережної України, а в XIX столітті в смуги осілості євреїв включено Чернігівську і Полтавську губернії. У межах цих смуг євреям заборонялося жити в селах і деяких великих містах. Високий відсоток єврейського населення був у маленьких

містечках на захід від Дніпра («містечкові євреї»), а також в Одесі (36,5 % від загальної кількості населення міста), Чернівцях (33,5 %), Львові (31,9 %) і деяких інших містах. З 1930 по 1989 р. кількість євреїв зменшилася з 2,7 млн чоловік до 486 тис. Причини цього різні: геноцид під час окупації фашистів, евакуація під час війни, еміграція до Ізраїлю, Канади (у 1999 р. 16 тис. чоловік виїхало до Ізраїлю, а на початку 90-х рр. ця цифра становила 30–40 тис. чоловік на рік). Зараз 97 % євреїв живе у великих містах країни (Київ — 100 тис. осіб, Одеса — приблизно 69 тис., Дніпропетровська область — приблизно 50 тис. чоловік). Що називали «смугами осілості»? Де вони знаходилися? Назвіть причини різкого скорочення кількості євреїв в Україні за останнє століття.

Картка 3

Німці

З 60-х рр. XVIII ст. царська влада почала заселяти землі зруйнованої Запорозької Січі. Катерина II запросила німців з наданням їм пільгових умов для ведення сільського господарства. Перед Першою світовою війною налічувалося понад 1 тис. німецьких колоній (поселень). Вони були зосереджені на півдні України: Херсонська, Миколаївська, Одеська області, Крим, район Мелітополя. У 30-х роках налічувалося понад 500 тис.

Одеська області, Крим, район Мелітополя. У 30-х роках налічувалося понад 500 тис. німців, у 1989 р. — 38 тис. Основна причина зменшення кількості — депортація на схід у передвоєнні і воєнні роки. У 1948 році заслання німців було оголошено вічним, у 1964 р. — обвинувачення в пособництві фашистам знято, але повертатися на Україну їм не дозволили. Де були розташовані німецькі колонії? Чому саме там?

Картка 4

Кримські татари

На світанку 18 травня 1944 року почалась операція з депортації кримських татар. За три дні 180 тис. кримських татар у 67 ешелонах було вивезено до Центральної Азії і Казахстану. Основне обвинувачення, що пролунало на адресу цього народу, — пособництво фашистам під час окупації Криму. Обвинувачення необґрунтоване. За перші два роки заслання загинуло 31 тис. татар. Не слід забувати той факт, що кримські татари — автохтони Криму (корінний народ), вони здобули незалежність, відокремившись від Золотої Орди в 1449 році. Традиційним районом розселення кримських татар був Південний берег Криму (до речі, про це свідчить і географічна карта: практично всі назви природних об’єктів і населених пунктів до депортації були татарськими — Коктебель, Кучук-Ламбат (Великий Маяк), Аюдаг, Карадаг тощо). Водночас із кримськими татарами було виселено німців, греків, болгар та ін. (Порівняйте національний склад Криму в 1926 і 1991 роках.) Зараз кримські татари повертаються на свою історичну батьківщину: у 1989 році кількість татар становила 38 тис. чоловік, тепер їх близько 250 тис. чоловік. Повернення кримських татар на історичну батьківщину в умовах нестабільності економічного становища Криму (як, зрештою, і всієї України) час від часу викликає деяке соціальне та економічне напруження на півострові. (Нестача коштів на відбудову селищ, на створення нових робочих місць та ін.) Національний склад населення Криму в 1926 і 1991 рр. наведено в табл. 5.

Національний склад населення Криму,%

У чому зараз полягає національна проблема Криму? Яких змін зазнав національний склад Криму?

Картка 5

Сусідні етноси

Цілком природним є той факт, що на території України проживають етноси сусідніх держав. Кордон України багаторазово змінював свої обриси, у прикордонних районах населення практично завжди змішане. Так, 95 % угорців України проживає в Закарпатті, що межує з Угорщиною; болгари — у південних районах України (Одеська, Запорізька області). Багато молдаван в Одеській і Чернівецькій областях. Румуни компактно розселені в Чернівецькій і Закарпатській областях (після Першої світової війни Північна Буковина була частиною Румунії). Уздовж північних і західних кордонів України проживають поляки (найбільше — у Житомирській області). Полонізація західноукраїнських земель почалася з XIV ст., часом влада Польщі поширювалася до Дніпра. Як наслідок цих процесів на території України в 30-ті рр. проживало понад 2 млн поляків, нині — трохи більше 200 тис. Причини зменшення кількості поляків: депортація 1939–1941 рр., утрати під час окупації і внаслідок польсько-українських міжнаціональних конфліктів, обмін українсько-польським населенням у перші післявоєнні роки. Дещо не вписується у вищезазначену тенденцію розміщення білорусів, які проживають у південних і східних районах України, чимало на Донбасі (вони переїхали в післявоєнні роки на підприємства і шахти Донбасу). Які етноси сусідніх країн проживають в Україні? Де вони розміщені? Які зміни в їхній кількості відбулися останніми десятиліттями?

V.Практична робота№4. Побудова секторної та стовпчикової діаграм національного складу населення України за даними 2001 року

VI. Підсумки уроку. Оцінювання учнів.

Проблемне запитання. Чим пояснити строкатий склад населення України? З якими історичними подіями пов’язані зміни в національному складі населення України?

VII . Домашнє завдання

Читати матеріал підручника. Виконати соціогеографічний практикум.

Соціогеографічний практикум

Складіть схему етнічної родовідної своєї родини. Вкажіть прізвище, ім’я, по батькові і обов’язково національність. Тра­дицій яких етносів дотримуються у вашій родині? Чи знаєте ви свята свого народу? мову? Чи пов’язане прізвище вашої родини з етнічною родовідною?